Хвороби водних тварин в Україні

1320349852

Водні твариниaquaticanimals

Водні тварини відіграють ключову роль у досягненні більш успішного та безпечного світу, сприяючи досягненню цілей сталого розвитку (ЦСР).



СОЗТ про покращення доступу до альтернатив протимікробним засобам в аквакультурі

Аквакультура, як і інші види тваринництва, потребує використання антибіотиків для лікування бактеріальних хвороб, коли вони виникають. Однак ефективність цих протимікробних засобів обмежується кількома факторами: точністю й своєчасністю діагностики, обмеженою доступністю зареєстрованих протимікробних засобів для водних тварин і, все частіше, зростанням впливу стійкості мікроорганізмів до протимікробних засобів (СМПЗ). На цьому тлі потреба в альтернативах протимікробним засобам стає критичною.

Рекомендації СОЗТ щодо періодів основних умов біозахисту й цільового нагляду за конкретними хворобами водних тварин відповідно розділів Водного кодексу

Рекомендації Світової організації здоров’я тварин (СОЗТ) щодо встановлення часових меж для підтвердження стану територій, безпечних відносно хвороб водних тварин. У тексті, згідно з Кодексом здоров’я водних тварин, детально розписано чотири основні шляхи визнання безпечності регіону, зокрема: через відсутність сприйнятливих видів (доведення того, що на певній території немає жодного виду водних тварин, здатного заразитися конкретним збудником хвороби, а період біозахисту в цьому випадку має бути досить тривалим (зазвичай від 6 до 12 місяців), щоб будь-який збудник хвороби, випадково занесений через предмети догляду чи торгівлю, втратив свою життєздатність поза організмом носія), через тривалу відсутність збудників хвороб (хвороба ніколи не спостерігалася на території протягом тривалого часу за умови роботи системи раннього виявлення. Стандартний період для цього шляху становить 10 років, що дозволяє пасивному спостереженню сформувати високий рівень впевненості в тому, що патоген відсутній), через запровадження цільового нагляду (це шлях, що потребує проведення спеціальних перевірок та відбору зразків для виявлення збудника хвороби, і він передбачає встановлення періоду безпечної (зазвичай 1 рік), після якого слідує період інтенсивного нагляду (зазвичай 2 роки), щоб підтвердити, що поширеність хвороби нижча за встановлений пороговий рівень) та через повернення до стану безпечної (це шлях, використовується після спалаху хвороби на раніше безпечній території й потребує розслідування причин занесення інфекції, запровадження заходів з ліквідації та цільового нагляду для підтвердження того, що територія знову безпечна від збудника хвороби).

Для кожної стратегії визначено мінімальні терміни дотримання основних умов біозахисту, що базуються на біологічних циклах збудників хвороб, їхній стійкості у довкіллі та швидкості поширення. Автори цих рекомендацій класифікують хвороби риб, молюсків, ракоподібних та амфібій за рівнями ризику, що дозволяє гнучко адаптувати тривалість моніторингу до специфіки конкретного збудника хвороби. Головною метою цих стандартів є створення науково обґрунтованої бази для безпечної міжнародної торгівлі та ефективного контролю за епізоотичним станом у світі.

Важливо зазначити, що для країн та зон можуть застосовуватися всі чотири шляхи, тоді як для компартментів (окремих господарств із високим рівнем біозахисту) підходять лише запровадження цільового нагляду та повернення до стану безпечної.

СВОСЗПТ – відкрита реєстрація на навчальні курси з аквакультури 2026 року

Світова ветеринарна освіта у сфері здоров'я продуктивних тварин (СВОСЗПТ | WVEPAH), Центр співпраці СОЗТ з підвищення кваліфікації у сфері здоров'я водних тварин, оголошує про відкриття реєстрації на свої навчальні програми з аквакультури, 2026 року. Ці гібридні курси спрямовані на зміцнення потенціалу у сфері здоров'я водних тварин у світі, біозахисту й сталого виробництва в рамках концепції «Єдиного підходу до здоров'я».


Модуль I – Основи управління здоров'ям аквакультури у фермерських господарствах
2–6 березня 2026 р. | Університет Джеймса Кука, Сінгапур (гібридний)

Фокус: якість води, харчування й годівля, фізіологія, патологія, біозахист, епізоотологія й стандарти СОЗТ, з практичними заняттями та виїздами на об'єкти.

Додаткова інформація: Модуль з аквакультури I – Сінгапур, березень 2026 р. — СВОСЗПТ

Модуль II – Розширене управління здоров'ям та біозахист аквакультури
18–22 травня 2026 р. | Кампус Oniris VetAgroBio, Нант, Франція (гібридний)

Фокус: середземноморські види (морський окунь, дорадо, форель, короп), системи RAS, управління інкубатором, патологія й діагностика, аудит ферм.
Додаткова інформація: Аквакультура Модуль II - Нант, Франція. Навчання 2026 року — СВОСЗПТ

Сертифікація — післядипломна кваліфікація, підтверджена СОЗТ. Фахівці, які успішно завершать обидва модулі й подадуть 25 клінічних випадків, отримають професійний сертифікат зі здоров'я водних тварин: аквакультура, що видається Університетом Монреаля й підтверджений СОЗТ у світі.

Для отримання додаткової інформації відвідайте www.wvepah.org або зв'яжіться з нами за адресою: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.


Контакти компетентних органів

Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачівТел.: +380 44 – 279-49-48

darg logo

Тел.: +380 (800) 50-52-50

Державний науково-дослідний інститут з лабораторної діагностики та ветсанекспертизиТел.: +380 44 – 377-53-85

mozТел.: +380 800-60-20-19

Державна установа «Центр громадського здоров’я Міністерства охорони здоров’я України»Тел.: +380 44 334-56-89


3 квітня, світ відзначає «День водних тварин у світі» (World Aquatic Animal Day)

Увага!!!

Рік видання 2025
Сторінок 234 с.
Тип продукту Книга (серія)

Щорічник статистики рибного господарства й аквакультури ФАО, підготовлений групою статистики Відділу рибальства й аквакультури ФАО, пропонує синтез основних тенденцій у секторі рибальства й аквакультури. Статистичні дані представлені у восьми основних тематичних розділах, що охоплюють статистику виробництва (загальний обсяг, аквакультура, рибальство), зайнятості, флоту, споживання й торгівлі разом із розділом із вибраними таблицями й додатком, що містить примітки, концепції, класифікації та карту основних рибальських районів ФАО. Щорічник має стати основним інструментом для політиків, дослідників і аналітиків, а також для широкої громадськості, яка цікавиться минулим і поточним шляхом у секторі. Відкрити ⇒


Метою створення цього інформаційного ресурсу є спроба пояснити необхідність дотримання стандартів Водного кодексу, спрямованих на поліпшення стану здоров'я водних тварин у світі й добробуту вирощуваної риби. З 11 липня 1994 року Україна є однією зі 183 країн-учасниць СОЗТ, а з 22 лютого 2017 року - однією зі 164 країн-учасниць СОТ.

Світова організація здоров’я тварин (СОЗТ, заснована як МЕБ) розробляє та публікує міжнародні стандарти з 1968 року. Угода Світової організації торгівлі (СОТ) про застосування санітарних та фітосанітарних заходів (Угода про СФЗ) визнає роль Світової організації здоров’я тварин (під первинною її назвою МЕБ «Міжнародне епізоотичне бюро»), як міжнародної організації, що встановлює стандарти у сфері здоров'я тварин й зоонозів.

Ці стандарти мають використовуватися країнами-учасницями для розроблення службою здоров’я водних тварин заходів профілактики, систем раннього виявлення, інформування й контролю збудників хвороб водних тварин (амфібій, ракоподібних, риб і молюсків). Впровадження рекомендацій Водного кодексу забезпечує захист міжнародної торгівлі водними тваринами й продуктами із водних тварин, уникаючи при цьому невиправданих санітарних перешкод.