Рекомендації СОЗТ щодо періодів основних умов біозахисту й цільового нагляду за конкретними хворобами водних тварин відповідно розділів Водного кодексу

Рекомендації Світової організації здоров’я тварин (СОЗТ) щодо встановлення часових меж для підтвердження стану територій, безпечних відносно хвороб водних тварин. У тексті, згідно з Кодексом здоров’я водних тварин, детально розписано чотири основні шляхи визнання безпечності регіону, зокрема: через відсутність сприйнятливих видів (доведення того, що на певній території немає жодного виду водних тварин, здатного заразитися конкретним збудником хвороби, а період біозахисту в цьому випадку має бути досить тривалим (зазвичай від 6 до 12 місяців), щоб будь-який збудник хвороби, випадково занесений через предмети догляду чи торгівлю, втратив свою життєздатність поза організмом носія), через тривалу відсутність збудників хвороб (хвороба ніколи не спостерігалася на території протягом тривалого часу за умови роботи системи раннього виявлення. Стандартний період для цього шляху становить 10 років, що дозволяє пасивному спостереженню сформувати високий рівень впевненості в тому, що патоген відсутній), через запровадження цільового нагляду (це шлях, що потребує проведення спеціальних перевірок та відбору зразків для виявлення збудника хвороби, і він передбачає встановлення періоду безпечної (зазвичай 1 рік), після якого слідує період інтенсивного нагляду (зазвичай 2 роки), щоб підтвердити, що поширеність хвороби нижча за встановлений пороговий рівень) та через повернення до стану безпечної (це шлях, використовується після спалаху хвороби на раніше безпечній території й потребує розслідування причин занесення інфекції, запровадження заходів з ліквідації та цільового нагляду для підтвердження того, що територія знову безпечна від збудника хвороби).

Для кожної стратегії визначено мінімальні терміни дотримання основних умов біозахисту, що базуються на біологічних циклах збудників хвороб, їхній стійкості у довкіллі та швидкості поширення. Автори цих рекомендацій класифікують хвороби риб, молюсків, ракоподібних та амфібій за рівнями ризику, що дозволяє гнучко адаптувати тривалість моніторингу до специфіки конкретного збудника хвороби. Головною метою цих стандартів є створення науково обґрунтованої бази для безпечної міжнародної торгівлі та ефективного контролю за епізоотичним станом у світі.